Українські звичаї на Різдво

images (3)

Це свято уходить своїм корінням в далеке минуле. Традиція приготування 12 страв прийшла до нас від наших предків, які дуже вірили в прикмети. Саме у це свято вони прагнули заглянути в майбутнє за допомогою ворожінь.

Наші традіції
Католики святкують Різдво за григоріанським календарем 25 грудня. Для нас — це також одне з найголовніших християнських свят, яке святкуємо 7 січня, а за старим стилем 25 грудня.

До хрещення Русі це свято називалося Корочуном. Можливо, назва пов’язана з тим, що ночі ставали коротшими, а дні довшими. І лише з прийняттям християнства свято отримало звичну назву — Різдво Хрістове.

Різдво вважається хлібородним святом. Його настання давало надію на кращий урожай. Тому на переддні свята в будинку готували із злаків Рай-Дідуха. Напередодні свята було прийнято купувати новий посуд. Також перед святом господарі займалися прибиранням будинку і обов’язково мирилися з сусідами. Вважалося поганою прикметою залишати справи незавершеними до Нового року.

Рождество

6 січня всі готувалися до Святого вечора і все це називалося Вілія. Приготування починалися з 1 години ночі, коли хазяйка починала пекти паляниці й книші. Потім книші клали на хліб для духів предків. Товчену пшеницю — Кутю готували до світанку. Для приготування використовували передсвітанкову або ж дуже чисту воду.

Коли їжу ставили в піч, вогонь розпалювали натуральним способом — терли камені. Їжу для Різдвяного столу готували господиня і господар разом. На Святий вечір збиралися всі члени сім’ї.
Заборонялося позичати гроші або брати в борг, а також заборонялося входити в чужий будинок. Коли хазяйка діставала з печі готове куховаріння, господар ходив по будинку, розсипаючи магічне зілля — «мак-відюк», яке захищало від злих духів.
Рай-Дідух — це місце перебування духів дідів, опікунів будинку. Тоді духи вселяються в останній сніп, після закінчення збору урожаю. Його завжди ставили на почесному місці, в центрі кімнати.

Рождественский стол

Коли Дідух встановлений, святковий стіл застилали шаром сіна. Зверху хазяйка стелила білосніжну скатертину і клала по кутах столу часник, потім покривала другою скатертиною. Вважалося, що перша скатертина для добрих душ, а друга для звичайних людей. Посередині столу господар кладе кніш, а хазяйка поряд — паляницю. Також ставили велику миску з пиріжками. Потім господар ставив свічку в паляницю, яка горіла всю ніч.

Кутя

Коли вечоріє, усі перевдягалися в красивий одяг і чекали сходження першої зорі. До цього ніхто нічого не їв, всі постили. Як тільки перша зірка з’явилася на небі, можна було приступати до Святої вечері. На столі має бути 12 пісних блюд: кутя, вар (узвар), капусняк, горох, пісний борщ з карасями і грибами, смажена риба, стужена риба, вареники зі сливами і грушами, вишнями і черешнями, млинці, каша гречана або пшоняна, пісні пироги, голубці.

Украинская семья на Рождество

Чому дванадцять страв? Впродовж цілого року місяць облітає Землю 12 разів. Тому кожному місяцю присвячується страва. Кожну страву потрібно спробувати, але не обов’язково їсти до кінця, щоб у будинку завжди була їжа. Наші предки приносили в жертву безкровну жертву рослинного походження, тому вся їжа має бути пісною. Після вечері, кутю не прибирали впродовж 4 годин, а залишали для духів предків, які, за віруваннями українців, приходили «на різдвяну кутю».

А надвечір 7 січня на вулиці виходили колядники, кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Потім на раді вибирали Березу (Березая), латкового (збирає сало і ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носить зірку), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати могли декілька ночей підряд.

Колядникы

 

 

 

Джерело

Be the first to comment on "Українські звичаї на Різдво"

Leave a comment

Загрузка...