Моторошна історія про те, як жінка пережила страшний ураган Ірма у США

2056505

Життя в Майамі-Біч завжди сповнене сюрпризів (але тільки приємних), і кожне доброго ранку тут починається з маленького жайворонка, який прокидається о сьомій ранку. Але цей ранок був абсолютно іншим. Я прокинулася не від тупоту його маленьких ніжок, а від смски подруги, в якій вона розповіла про те, що в Південну Флориду рухається ураган 5-ї категорії та евакуація почнеться вже в середу, 6 вересня. Приємного було мало. Ми це вже знали після урагану Метью, який так і не дійшов до нас у 2016 році, але переляку навів. Пишуть на forumdaily.

Люди ніби зійшли з розуму

Як тільки інформація про ураган Ірма з’явилася в новинах, люди ніби зійшли з розуму. У вівторок з раннього ранку в оптові магазини шикувалися величезні черги за водою і продуктами. Такий же аншлаг був і на заправках. Ірма стала головним ньюсмейкером на все тиждень, і новини про можливі наслідки урагану були страшніші та страшніші з кожним днем.

Більшість жителів Майамі евакуювалися в різних напрямках ще в середу, хоча Ірма повинна була з’явитися на території Південної Флориди (зокрема – на східному узбережжі) тільки в суботу.

Мій (абсолютно не піддається ніякій паніці) чоловік запевнив мене в тому, що ми зможемо без черг закупити всі продукти в середу-четвер, коли ажіотаж мине. Так і вийшло.

Паніка більш-менш минула. Придбали ми фрукти і овочі, які можуть зберігатися при кімнатній температурі, консерви, супи та каші швидкого приготування, воду, свічки і батарейки для ліхтариків, паперові рушники і мокрі серветки, газовий пальник для того, щоб можна було підігріти воду.

Полиці з водою були порожніми вже у вівторок. Фото: з особистого архіву автора

Збори екстреного рюкзака

Жителів передмістя Маямі, Халландейла, евакуювали ще в четвер. Жителів Санні-Айлз-Біч і Майамі-Біч – у п’ятницю. З четверга не працювали навчальні заклади і офіційні установи. Всі жителі сонячного міста отримали два зайвих вихідних на підготовку до урагану або евакуацію.

Дивно, але наш 19-поверховий будинок на першій лінії в Майамі-Біч не потрапив під евакуацію – нам не приходили листи з пропозицією покинути квартиру на час урагану, як це було у багатьох. Адміністрація будинку теж запевнила нас, що тут буде безпечно.

Питання про евакуацію у нас було відкладене якраз на п’ятницю. Оскільки шлях Ірми постійно змінювався і, можливо, евакуюватися на машині з маленькою дитиною було не кращим рішенням. У першу чергу, тому що ми б їхали довше звичайного і дорогою могли бути проблеми з бензином, з чим зіткнулися багато евакуйованих.

Ми не могли знайти бензин в четвер (хоч і користувалися додатком GusBuddy – для пошуку автозаправок з бензином і порівняння цін), і чоловік зміг заправити тільки півбака в ніч з четверга на п’ятницю. В цей же час я збирала всі необхідні речі для екстреної евакуації і готувала квартиру до урагану.

У наш екстрений рюкзак потрапили документи і готівка в непромокальному «зіплоке», ліки, теплий одяг і змінне взуття, речі малюка і памперси, пакет зі скотчем, клеєм, викрутками, відкривачкою, мотузкою і іншими предметами, теплі ковдри і продукти, що не псуються. У квартирі я тільки прибрала все з балкона.

П’ятниця прийшла, а разом з нею останні новинні зведення – Ірма піде на захід і, швидше за все, обійде Майамі. Розслаблятися, звичайно ж, не варто, але ми видихнули.

У нашому будинку на третьому поверсі в конференц-залі обладнали притулок. Вікна там були забиті, світло повино було завжди горіти, і для жителів верхніх поверхів (нас в тому числі), де особливо відчувається розгойдування будинку через вітер, це було б порятунком.

Майамі став схожий на місто-привид. Фото: з особистого архіву автора

У п’ятницю ми з сином встигли ще прогулятися  містом-примарою – всі магазини і кафе була забиті і обкладені мішками з піском. Увечері вже піднявся сильний вітер, і ми сиділи вдома.

Я додалася в телеграмівскій чат, де були російськомовні жителі Майамі, які вирішили не залишати улюблене місто, і таким чином була в курсі всіх останніх новин і чуток. Там же я дізналася, що з 8 вечора п’ятниці буде введена комендантська година і ходити по вулицях не можна, інакше можна потрапити в поліцейський відділок.

Вхід в будинок обкладений мішками з піском. Фото: з особистого архіву автора

Як ви будете почуватися, коли розгойдується 19-поверхівка

Субота пройшла дуже м’яко – Ірма була в районі Куби, на вулиці дув сильний вітер, і чоловік навіть встиг з’їздити покупатися в океані і пофотографувати хвилі.

Ми з дитиною прогулялися по пустельній Коллінс-Авеню в магазин, щоб купити воду і хліб. Там був ажіотаж, і воду розбирали прямо на очах. Плюс до всього періодично блимало світло, створюючи страшну атмосферу.

Пустельний Майамі. Фото: В’ячеслав Дядюра

Ми були в передчутті події, яка могла не відбутися, тому що вже в суботу всі трекери вказували на те, що Ірма повністю обходить Майамі і вдарить по Нейплс і Тампі – містах на західному узбережжі, куди поїхала частина жителів Майамі. До самого ранку неділі у нас ще працювала електрика та інтернет, але вітер посилився вже вночі.

Похитується люстра в залі і характерні звуки дали нам знати, що вітер став настільки сильним, що будівля стала трохи розгойдуватися. Вітер за вікном почав неприємно завивати. З тих самих пір нас з чоловіком нудило аж до вечора неділі.

У ніч з суботи на неділю я практично не спала, здригаючись від кожного шереху і перевіряючи, чи цілі вікна. Дитину ми переклали з його ліжечка до нас, максимально далеко від стіни з вікнами в разі катастрофи. Але ніч минула спокійно.

О 8 ранку ми прокинулися і виявили, що у нас немає світла. Вітер посилився ще більше, подолавши позначку в 70 миль на годину.

Пустельний Майамі. Фото: В’ячеслав Дядюра

До 12 дня вулиця занурилися в білу серпанок і через вікна можна було спостерігати, як вітер жбурляє верхівки пальм, відриває від чийогось магазина залізні протиураганні штори і розносить дерев’яні палиці. Наші вікна, слава Богу, витримували натиск вітру.

Ураган почався в Майамі-Біч в неділю. Фото: з особистого архіву автора

Для деяких сусідів – це вже третій серйозний ураган

Близько 2 години ми вирішили прогулятися по нашому будинку, щоб оцінити ситуацію. За допомогою генератора було забезпечене світло на поверхах і робота одного ліфта, тому ми спокійно пересувалися будівлею: кілька квартир затопило, про що свідчили великі калюжі в коридорі, розбило скляні двері й затопило лобі на 3-му поверсі, вирвало залізні перила біля басейну і двері в гаражі. І це – все, на щастя.

Скляні двері на вулицю не витримала напору вітру. Фото: з особистого архіву автора

Поки ми ходили будинком, познайомилися з іншими людьми, які вирішили перечекати стихію в конференц-залі на 3-му поверсі. У деяких мешканців це був вже 3-й серйозний ураган.

Лобі на 3-му поверсі затопило. Фото: з особистого архіву автора

До 7 години вечора ураган почав стихати, і ми, створивши романтичну атмосферу за допомогою свічок і ліхтарів, влаштували синові театр тіней. Після цієї розваги вони з чоловіком із задоволенням заснули, а я вирішила трохи перечекати погану погоду і подивитися, що буде – вітер хоч і вщух, але не припинявся, періодично струшуючи вікна. Я не спала практично до першої години ночі, поки завивання не припинилися.

Мабуть, найбільшим випробуванням для нас, жителів Флориди, що поріднилися з кондиціонерами, стала відсутність електрики. І, звичайно ж, переживання за інших людей.

Човен винесло на берег. Фото: з особистого архіву автора

Що ж накоїла Ірма

У понеділок з самого ранку світило сонце. Дивлячись на чистеі умите місто, було складно уявити, що вчора тут вирувала стихія. Про ураган нагадували тільки повалені пальми і безлад на вулицях.

Руйнування після урагану Ірма на Коллінс-Авеню. Фото: з особистого архіву автора

Тільки до 5 години вечора ми вибралися з дому, спустившись по сходах (оскільки ліфт не працював) і змогли на власні очі побачити, що ж накоїла Ірма: в деяких будівлях були розбиті вікна, пальми валялися на пішохідних вулицях, вивіски магазинів та дорожні знаки були повалені, практично скрізь дороги обрамлювало опале пальмове віття.

Пальмові гілки вистилають дороги. Фото: з особистого архіву автора

У кожному місті була своя комендантська година, і з одного міста не можна було проїхати в інше, якщо ти не мешканець цього місця. Навіть ми змогли з важкістю повернутися додому від одного міста в інше , до Серфсайд (воно розташоване в 3-х хвилинах їзди від Майамі-Біч), оскільки недавно переїхали і ще не встигли поміняти адресу в документах.

Джерело

Be the first to comment on "Моторошна історія про те, як жінка пережила страшний ураган Ірма у США"

Leave a comment

Your email address will not be published.


*